Все починається із серця,
З думок що в"ються у клубок,
А за думками тіло рветься,
Приречене на цей зв'язок...
Відомі нам думок палітри,
Картини пишуть день і ніч,
Та ніби ті пориви вітру,
Несуть буває врізнобіч.
І є ж вони небесні, світлі,
Які в собі життя несуть,
А є думки мов рана в тілі,
Як смертоносна каламуть...
Яким із них належить серце?!
Як розпізнати їхню суть?
Щоб не було життя роздерте,
Від дум, що смерть в собі несуть...
Ісус Христос і вічне Слово,
Спроможні серце зберегти,
Думки схилити до святого,
До раю віднайти мости!
*2016*
Sertse
© Copyright: Ян Ждан, 2017
Свидетельство о публикации №117112410945
Свидетельство о публикации №117112410945
Рецензии