Do Mene poklych v den nedoli
Псалми 49:15
Світ так вабить мене
І здається зведе...
Сил боротись нема,
Огорнула пітьма...
Хвилі моря несуть,
У безодню ця путь,
Зник із зору маяк,
Я душею закляк...
І крізь стогін стихій,
Я почув голос Твій:
"Хочеш бути спасен,
Від загибелі сцен?"
І в ту ж мить зрозумів,
Мій лукавий мотив.
Що віддався гріху,
У годину лиху..
Без вагань і зусиль,
Не спинив мене біль...
"Боже мій! Зупини..."
Із душі глибини,
Лише декілька слів,
Ледве прошепотів...
Як батьки до грудей,
Пригортають дітей,
Після прикрих невдач
Чують слово:"..пробач..."
Я відчув цю любов
І себе поборов,
Став бридким знову гріх,
Вже здолати не міг,
Та отримав урок
Ставши ближче на крок,
До Його обітниць,
Щиро падаю ниць..
Вимовляю слова,
Є в них сила нова:
"В день недолі, як ніч,
Ти до Мене поклич,
Як відчуєш біду,
Я на поміч прийду!
Лиш благай, не мовчи,
У скорботах йдучи,
Клич до Мене мерщій,
Визволитель Я, твій..!"
*2015*
Свидетельство о публикации №117112410736