Я совсем уже большая

Я МРІЮ…
(любій донечці)
КОЖНА У СВІТІ ЛЮДИНА,
ДОРОСДА АБО ДИТИНА,
МАЄ У СЕРЦІ МРІЮ
І НА ВСЕ КРАЩЕ НАДІЮ.
УТРЕТЬОМУ КЛАСІ Я ВЧУСЯ
І МРІЯТИ ТЕЖ НЕ БОЮСЯ.
ЗАПЛЮЩУ Я ОЧІ, БУВАЄ,
І МРІЯ МОЯ ОЖИВАЄ…
ІДУ Я МІСТЕЧКОМ МАЛЕНЬКИМ,
ОСЬ ШКОЛА МОЯ РІДНЕНЬКА.
ТАК ГОМІНКО БІГАЮТЬ ДІТИ,
НА КЛУМБАХ ТІ САМІ КВІТИ.
МЕНЕ В ТІЙ ЮРБІ НЕМАЄ.
ЧОМУ? ХТО ЯК ІЗ ВАС ГАДАЄ?
ВСЕ ПРОСТО. Я ВЖЕ НЕ МАЛЕНЬКА,
А ВЧИТЕЛЬКА Я МОЛОДЕНЬКА.
ДО ДІТОК У КЛАС ПОСПІШАЮ,
СУМЛІННО ЇХ ВСЬОМУ НАВЧАЮ.
МУЗИКА, СПОРТ, МАТЕМАТИКА,
ПРИРОДА, АНГЛІЙСЬКА, ГРАМАТИКА.
З НИМИ ПІСНІ Я СПІВАЮ,
В ЇХ ДУШІ ЗНАННЯ НАСАДЖАЮ.
ВЧУ МИЛОСЕРДНИМИ БУТИ,
ДРУГА В БІДІ НЕ ЗАБУТИ,
ДОБРО УСІМ ЛЮДЯМ РОБИТИ,
СЛАБКИХ ЗАХИЩАТИ, НЕ БИТИ,
БАТЬКІВ ШАНУВАТИ БЕЗМІРНО,
ПО СОВІСТІ ЖИТЬ НЕОДМІННО.
В СУБОТУ МИ ЙДЕМО ДО ЛІСУ,
ДО СВЯТА ПРИКРАСИМО МІСТО.
ОСІННЮ ЛИСТЯ ЗБИРАЄМ,
ЗИМОЮ СНІГ РОЗЧИЩАЄМ,
КВІТИ ВЕСНОЮ САДЖАЄМ,
ВЕСЕЛО ВЛІТКУ ГРАЄМ.
МАБУТЬ, ВИ ВТОМИЛИСЬ ЧИТАТИ,
ДЛЯ МЕНЕ ВЖЕ ЧАС СПОЧИВАТИ.
У ЛІЖЕЧКО Я ПОСПІШАЮ,
І З МРІЄЮ Я ЗАСИНАЮ.
ЦІЛУ НІЧ Я ВЧИТЕЛЬКОЮ БУДУ
І МРІЮ СВОЮ НЕ ЗАБУДУ.
ВОНА НЕОДМІННО ЗДІЙСНИТЬСЯ,
А ПОКИ ЩО БУДУ Я ВЧИТЬСЯ!
А это экспромт по заказу для моей Машеньки. Правда сейчас она уже в 9 классе.

Наталия Герман 1   20.02.2018 21:26   •   Заявить о нарушении