Сьогодні розпач душу огорта,
Пройшло вже літо, осінь золота,
Щось сумно, дощик майже цілий день,
І можу лиш писати цих сумних пісень.
Не чую щирі співи солов*я,
Коли тепло - знов повутиння вулицей літа,
Сьогодні розпач душу огорта,
І зникла десь великая мета,
Тай годі, ляжу я ведмідєм спати,
А потім встану кращого писати,
Бо знову сонечко засяє у горі,
І знову буде тепло на дворі.
Сьогодн розпач душу огорта
© Copyright: Людмила Дубищева, 2017
Свидетельство о публикации №117112206184
Свидетельство о публикации №117112206184
Рецензии