Вони ворожать на уламках Риму

Вони ворожать на уламках Риму,
Полюють на яскраві черепки
Минулого, укриті шаром пилу,
З якими діти грають залюбки.

Для зброярів немає вже роботи,
У променях блищить порожній трон -
Забава для обдертої голоти,
Що не спинив останній легіон.

Хоча іще листуються легати,
З депешами гінці іще летять,
Продовжують на горло ще карати
І смолоскипи ще палахкотять.

Ще день не зблід, і не втомились коні,
Іще віщують зорі добрий знак.
Весь білий світ на кесаря долоні,
Можливо міцно стиснути в кулак.

Можливо вийти переможцем з бою,
Не ставити кров варварів на карб.
Під зорями, на самоті з собою
Згадати, що писав Аврелій Марк,

Без зволікання рушити в столицю,
Багату здобич на вози ладнать.
Можливо все розкласти по полицях,
Історію в один сувій зібрать.

В степу вдихати гіркоту полину,
На квіти задивлятись запашні.
І поспішати, де уламки Риму
Лиш забавка для зайд і дітлашні.


Рецензии