Поки дійде ще до дна
камінь, кинутий у воду,
по поверхні колобродить
хвиля буде не одна.
Поки ще забуде все,
що було із нами, пам'ять,
будуть жити поміж нами
сни, що пам'ять принесе.
І далеко ще до дна,
і іде за колом коло,
наче ти мене із болем
кличеш, тиха і сумна.
Вже і голосу не чуть.
Камінь пам'яті все глибше.
Підсвідомість вірші пише,
і слова з глибин ідуть...
Поки дiйде ще до дна, або Камiнь
© Copyright: Миклош Форма, 2017
Свидетельство о публикации №117112210363
Свидетельство о публикации №117112210363
Рецензии
Найцінніше в поезії - поезія, а не просто рифмовані рядки. У Ваших віршах зашифровані цікаві філософські думки, які примушують читачів не просто читати, але й думати, переживати, пропускати сказане через душу й серце. Тому з такою цікавістю знайомлюсь з Вашим творчим доробком. Дякую і бажаю нових знахідок.
Бурчак Ворожбянский 22.11.2017 22:17 • Заявить о нарушении
Бурчак Ворожбянский 22.11.2017 22:17 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.