Вiра окриля чи убива?
Питання віри мучило віки
осіб, народи й цілі покоління.
Повідав би усім вам залюбки,
якби дізнався, де її коріння.
Давайте разом спробуємо в тім
відверто й послідовно розібратись.
Історія – часів минулих плин,
а в нім нелегко істини дістатись.
Щоб усвідомить краще час палкий –
середньовіччя варто пригадати,
як хрестоносців немалі полки
ходили гріб Господній захищати.
Тевтони й тамплієри-шукачі
азійському несли уперто миру
на вістрях своїх копій і мечів
маловідому християнську віру.
Невже той гріб цінніший за життя
хоча б одної грішної людини?
Лишилося їх стільки майбуття
тої лихої, лютої години…
А скільки їх стражденних полягло
у Африці й на інших континентах,
коли ту віру християн зело
несли конкістадори в позументах…
Та і своїх не жалували браття,
в вогонь старанно підливали масла –
святої інквізиції багаття
століттями у пору ту не гасло.
Не краще стало в пізні більш часи,
з початком вже двадцятого століття
побили більшовицькі підлі пси
узагалі рекорд тисячоліття.
Лиш встигли встановити владу рад
й відразу ж, прямо з самого порога,
в комуністичний з вірою уклад
вбивали тих, хто вірив щиро в Бога!..
Морили голодом, гноїли в таборах
чужих, своїх і просто іновірців.
Життя перетворили в сущий жах,
чого чекати ще від тих ординців?!.
Але найбільш цікавить мене все ж,
чи є у підлості і зла якась хоч міра,
чом насаджалась усіма без меж
у всі часи сліпа і рабська віра?!
І як прожить без віри в наші дні
в порядність, справедливість чи у вірність?..
Любов і та подейкує мені,
що я не вірю щиро в її вічність…
21.11.2017
Свидетельство о публикации №117112104865