Всё изменилось. Люди, времена.
Двадцатый век нам "помахал рукою".
А человечеству колбаса нужна,
она с нуклидами и бешенством порою.
Упала тень на отчие гробы.
Уж чёрт купить побрезгует и души.
В лесах дрожат от страха все грибы.
С деревьев прыгают сомнительные груши.
Эпоха в петлю затянулась, как Дункан.
Стоп, люди. Запятую хоть поставьте.
Поэзия нужна лишь чудакам.
Поэты не нужны этой эпохе.
Оригинал:
Усе змінилось. Люди і часи.
Двадцятий вік уже за перелазом.
Глобальне людство хоче ковбаси,
а вже вона з нуклідами і сказом.
Упала тінь на батьковські гроби.
Вже й чорт гидує купувати душі.
В лісах тремтять налякані гриби.
З дерев стрибають підозрілі груші.
Епоха зашморгнулась, як Дункан.
Спиниться, люди. Хоч поставьте кому.
Поезія потрібна дивакам.
Поети не потрібні вже нікому.
Лина Костенко. Всё изменилось. Люди, времена...
© Copyright: Татьяна Шамсиярова, 2017
Свидетельство о публикации №117112100345
Свидетельство о публикации №117112100345
Рецензии