Я скучаю за зірками. За великими й малими.
Тими, що горять червоним, жовтим, різним, неземним.
Я скучаю за зірками. Уночі так добре з ними
говорить про все на світі. А буває – і мовчим.
І великі – дуже горді, що такими уродились.
А маленькі – не втрачають віри в те, що підростуть.
Та маленьким і великим вже дарована та милість,
що на небі народились, що серед зірок живуть.
І спілкуються в любові всі мої зірки зі мною.
Шепочу приємне кожній у нічну спокійну мить...
Та найбільше я скучаю за найменшою – земною,
за тією, хто щоночі на плечі моєму спить...
Я скучаю за зiрками
© Copyright: Миклош Форма, 2017
Свидетельство о публикации №117112102287
Свидетельство о публикации №117112102287
Рецензии
