Лина Костенко Одним хоть хлеб покушать

Лина Костенко «Одним – хоть хлеб покушать…»
(перевод Владимира Туленко)

Одним – хоть хлеб покушать,
Другим – лишь только лавры.
Как скрипка плачут души,
Иные – как литавры.

А здесь не так всё чётко –
То крылья, то вериги, -
От Баха – до чечётки,
От «чижика» - до Грига.

От нежного ноктюрна –
До громовых симфоний.
От обвинений бурных –
До смеха саксофонов.

Все голоса природы,
Все виды и подвиды
От голоса народа –
До писка индивида

Упрямо лезут в душу,
Войдут когда угодно.
Концерты те послушать,
Так сердцу не комфортно

*****

Ліна КОСТЕНКО «Комусь – щоб хліба скибка»

Комусь – щоб хліба скибка.
Комусь – щоб тільки лаври.
Одна душа – як скрипка,
а друга – як літавра.

А тут не все так чітко.
То крила, то вериги.
Від Баха – до чечітки.
Від "чижика" – до Ґріґа.

Від ніжного ноктюрна –
до громових симфоній.
Від буйного обурення –
до сміху саксофонів.

Всі голоси природи,
всі види й різновиди,
від голосу народу –
до писку індивіда.

Все в душу входить вперто.
Ввійшло – навік зосталось.
Оце такі концерти.
Аж серце надірвалось.

***
© Ліна Костенко. Всі права застережені.