574. Земля, пухом
Як нас у ній лежить багато!
Ті,що були колись щасливі,
Та дуже гарні і кмитливі.
Вона довкола все приймає,
І там,навік усіх тримає!
Якщо у неї попадеш.....
Шляхів зворотніх не знайдеш!
Вона ховає все,та знає,
Багатство в ній лежить безкрає!
Лежать успішні її діти,
Що саван встигли вже надіти!
Їм память вічная у нас.....
Та згадка нами на весь час!
І ми,бажаєм звідціля,
Щоб пухом їм,була земля!
Свидетельство о публикации №117112008476