Скільки років тобі знадобиться,
Зрозуміти важливу істину?
Не марнуй і не псуй життя,
А наповнюй його змістами.
Не чіпляйся до «кинутих» слів,
Ворогуй зі своїми бісами.
Певна, ти ще той драматург,
Але досить спектаклів. Завіса.
Ми усі між собою однакові,
Ти помітиш, лише озирнись.
І облиш полювати за змінами,
Бо вони вже давно відбулись.
Не рахуй образи, не рахуй сварки,
Бо загубишся в тій лічбі.
Не очікуй знайти на поверхні див.
Не знайдеш, бо вони - в тобі!
***
© Copyright: Марина Бочок, 2017
Свидетельство о публикации №117112006479
Свидетельство о публикации №117112006479
Рецензии