Port Lligat

 
Мій малесенький білий і сонячний "Port Lligat",
Де рибальських човнів ще блукають солоні душі,
Де кімнати здаються за безцінь... З усіх принад
Не Wi-Fi, казино, ресторани, несправжні сУші,
А блаженна самотність. І голос - у кожній мушлі...
І примарні фрегати... Далеко... Далеко... Над...
Що над ними не владні ні спомин, ні біль, ні час,
Ні піски золоті, ні примхливе зелене море...

Обивателі цідять із пластика теплий квас
і фіксують на гаджети літа палкий анфас.
І уперто лунає стареньке терпке Amore...
Не про нас.

Втім... У тому напевно і є золотий резон -
Позбуватись Піщаних Замків в жаркий сезон,
там, де відчай у губи цілує безкрайнє море...
і містечко, забуте богами - примара, сон -
безнадійно - вже вічність - чекає
на Сальвадора.


Port Lligat
 
Мой маленький,белый и солнечный "Port Lligat",
Где рыбацких лодок еще блуждают соленые души,
Где комнаты сдаются за бесценок ... Из всех прелестей
НЕ Wi-Fi, казино, рестораны, убогие суши,
А блаженное одиночество. И голос - в каждой раковине ...
И призрачные фрегаты ... Далеко ... Далеко ... Над ...
над которыми не властны ни память, ни боль, ни время,
Ни пески золотые, ни капризное зеленое море ...

Обыватели цедят из пластика теплый квас
и фиксируют на гаджеты лета горячий анфас.
И упорно звучит старое терпкое Amore ...
Не о нас.

Впрочем ... В том ,наверное, и есть золотой резон -
Избавляться от Песчаных Замков в жаркий сезон,
там, где отчаяние в губы целует бескрайнее море ...
и городок, забытый богами - словно призрак, сон -
безнадежно - уже вечность - ждет
Сальвадора.