Знову дощ...
Такий вже листопад.
Ось-ось зима, вже близько,
Тепла не жди назад.
Слюдою крига вранці
Деінде заблищить,
Листочки – вітру бранці -
Це їх прощальна мить.
Буває – не вщухає –
Дощить в тобі печаль,
І сам летиш листочком
За вітром в дальню даль.
Зі щемним сподіванням –
Що в чистоті снігів
Зустрінеш знов кохання -
Дістанеш берегів…
Свидетельство о публикации №117112002674