Пролетіло, відспівало літо,
І любов скінчилась в одну мить.
Якось мені тяжко, самовито,
І в душі від відчаю болить.
Приспів:
А тепер, що тепер? Серце плаче,
На багатті печалі я щастя своє опалю.
Як би знав, як кохаю тебе, ти б інакше
Цінував, шанував мить мою
Вітер холодом віє в обличчя,
І душа донестями болить.
Позабуті канони приличчя,
Сирітливо туманом марить.
Приспів:
Він розвіявся, впав на шматочки,
Прояснилось від відчаю враз.
Знов розквітлі барвисті квіточки,
Повертається втрачений час.
Приспів:
А тепер, що тепер?
© Copyright: Безуглая Вера, 2017
Свидетельство о публикации №117112002473
Свидетельство о публикации №117112002473
Рецензии