В моїй душі згоріло все дотла,
Я так вважала доки ми зустрілись,
Кохання стукало уперто, прийняла,
Але чомусь, чомусь ми зараз зупинились.
Чи може це є все ж моя провина,
Чи може я привчилась жити в самоті?
Чи може мрія є лише, лише єдина,
Що маю я, що можу зберегти?
В моїй душі згоріло все дотла,
Я так вважала але щось тоді змінилось,
Кохання в серце стукало, все стукало, я прийняла,
Але злякалась, я злякалась, зупинилась.
В мо й душ згор ло все дотла
© Copyright: Людмила Дубищева, 2017
Свидетельство о публикации №117111704977
Свидетельство о публикации №117111704977
Рецензии