Горджуся тим, що народилась в Україні,
Але що бачу зараз - просто жах,
Колись ми були тут щасливі, вільні,
А зараз у народу позмінялось щось в очах.
А зараз я не чую співів вільних,
Родин міцних не бачу, їх нема,
Лиш руйнувань, тих руйнувань жахливих,
Це все зробила, посварила всіх війна.
Чим зможу зараз похвалитись чужені,
Що Українка я? та ні, змовчу напевно.
Бо соромно, так соромно мені,
Що хлопці позагинули даремно.
Що жінка залишилась удова,
Що мати вже не поцілує сина,
І щось про це казати вже дарма,
В обличчях хлопців позагинула країна.
Горджуся тим
© Copyright: Людмила Дубищева, 2017
Свидетельство о публикации №117111606851
Свидетельство о публикации №117111606851
Рецензии