Ну, вибачте,.. що я така -як є,
Я ж бо не вашу долю проживаю...
Беру в життя, що тільки Бог дає,
І одночасно максимум вкладаю...
Ви не судіть моє тісне взуття,
Коли не вам щоденно ноги тисне ,
Важливо те , щоб на шляхах життя ,
Воно у мене б залишалось чисте...
...А я нерідко для людей горю,
І дуже часто між двома вогнями ..
Не дорікайте, що не там стою
І, що грішу...не вашими гріхами..
Ну, вибачте...
© Copyright: Шморон Наталия, 2017
Свидетельство о публикации №117111610341
Свидетельство о публикации №117111610341
Рецензии