Блищать вогні, як ніби плачуть
Уночі
Зірки як церкви – щезають у пітьмі
Реальні сни стають під вечір
І під мелодії осені.
Коли ночі пахнуть лісами,
Свобода, як вечір світлих мостів
Життя як світ за небесами
Над хмарами, обманами.
Якщо я ліс: мої дерева – спогади мої
Гілля-діти – всі хто вірить мені
Лише покличу вересень безгранний,
Щоб осягнути вічності свої.
Нiчний лiс
© Copyright: Владимир Шеврон, 2017
Свидетельство о публикации №117111509231
Свидетельство о публикации №117111509231
Рецензии