Залишилась туга на спомин,
Птахів,що збираються в вирій,чую я гомін.
У теплі краї полинуть би з ними надія жевріє
Кожної осені нездійснена мрія,
А клекіт ти чула? Можливо відчула
(ступи на траву босоніж)-
Пробачення просять у нас журавлі
Раніш ніж розтануть вони в надвечірній імлі.
В житті,як в житті:радість,скорбота-всі дні неповторні.
Умів би зіграв на волторні всі пісні мажорні,мінорні.
В уяві,затамувавши подив(не соромно,що саме так себе поводив)
Щоночі пестив твої очі,а за вікном журбу та сум
Байдужий вітер хороводив.
Страждаєм поодинці,а поруч-одні чужинці.
Даремно не питай,навідь ніяково:кому важче,чоловіку, жінці?
Як на мене-обом однаково.На превеликий жаль,
Нічого не вдієш,та всупереч всьому на зустріч жаданну
Не залишає надія. Збуваються інколи мрії...
Залишилась туга на спомин...
© Copyright: Николай Жихарь, 2017
Свидетельство о публикации №117111506498
Свидетельство о публикации №117111506498
Рецензии
Надежда теплится всегда
На встречу долгожданную -
Ведь одиночества тоска
Такая не желанная.
Николай, сначала захотелось заняться переводом Вашего произведения, но потом желание потерялось в поиске размера. Не подскажете?
Людмила Станоженко 11.02.2018 19:07 • Заявить о нарушении
На встречу долгожданную -
Ведь одиночества тоска
Такая не желанная.
Николай, сначала захотелось заняться переводом Вашего произведения, но потом желание потерялось в поиске размера. Не подскажете?
Людмила Станоженко 11.02.2018 19:07 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.