Бранка кохання
... О ці бранки кохання
Я - бранка кохання.
Пусті намагання
З обіймів звільнитись його!
В пекельнім цім раї душа знемагає,
Донищує серця вогонь.
Невольницькі ночі.
Немовби зурочив
Хтось заздрісним оком мене:
Удень засихає – вночі розцвітає
Кохання моє неземне.
Я - бранка любові.
У погляді, слові
Твоєму - отрути напій.
Не п'ю - знемагаю.
Нап'юсь - оживаю.
Це дике вино, зрозумій!
Я - пташка кохання.
Даремні зітхання –
Чужий мені світ за вікном!
В золоченій кліті на крилоньках - сіті.
Гірке золоте їм зерно...
© Copyright: Валентина Кондратенко 2, 2017
Свидетельство о публикации №117111500610
Свидетельство о публикации №117111500610
Рецензии