Все покину й приїду в засніжений світ,
Де нитками дими простяглися до неба,
Де малює на вікнах Морозяний дід.
Що той холод мені? Я приїду до тебе!
Хай не кажуть, що цей зачарований край
На межі світоладу і Богом забутий.
З ароматами літа заваримо чай,
І Морозяний дід буде заздрити люто.
– Змерзла, мишко? Чай теплий? І як же ж просив:
Зачекай до весни – ну яка ж тільки вперта!
Скажеш лагідно: – Ти – королева снігів.
Усміхнусь, заперечу: – Закохана Герда.
Я приiду!
© Copyright: Елена Макарчук, 2017
Свидетельство о публикации №117111406426
Свидетельство о публикации №117111406426
Рецензии