Кров'ю по венах,
душиться Честь.
Спалені гени
ставлять на хрест
мрії і спогади
замкнуті, прожиті,
зморені голодом,
навіть без проблеску.
Холодом скошені
руки і ноги,
речі спустошені,
втрачені спроби.
Лезо загострене
тихо пливе
в тіло оголене,
кволе, бридке.
Тільки прислухайся
сльози в дощі.
Вниз розтікається
кров по щоці.
Ліками люті -
буде той Час
Час для погорди.
Час для спокути.
Та не здолаєш
віршами страху,
просто скажи,
скажи йому -
НАХУЙ
Сезон каяття
© Copyright: Механический Песец Над Пропастью, 2017
Свидетельство о публикации №117111403574
Свидетельство о публикации №117111403574
Рецензии