Я сьогодн така, як завжди
Та вже іншою буду я завтра...
Зачекай, та не квапся, не йди...
Руйнувати все може, й не варто.
Ще устигнеш на потяг нічний,
(На прощання кричить він так тужно!),
Віднесе він тебе в далечінь...
Через силу всміхнуся я мужньо
І на серці присплю щемний біль,
І гіркі заховаю я сльози -
ПРОШАВАЙ!
Як на рану насипати сіль,
Як на цвіт нежадані морози.
Свидетельство о публикации №117111307654