***
Варто подумати про те,
Що буде...
Коли згадаєш...
Коли зрозумієш...
Повір, я так довго шукав тебе,
Щоб думки свої вгамувати.
Йди до мене.
Я обійму та поцілую.
"Ти будеш міцно тримати?"
"Я буду міцно тримати."
Ти пам'ятаєш? Я обіцяв тобі...
Лягай на мої руки.
Закрий очі і просто слухай...
***
Сліпий вітер.
Він тане раз-у-раз,
Свистить
І затихає...
А потім знову десь очікує на нас.
Хворі сірі хмари.
Штурмують землю голками дощу.
Вони знають - десь, напевно,
Ми все таки ховаємось від зливи.
Нехай шукають...
Не знайдуть.
Тримай мене за руки міцно.
Тоді нас за собою лише зорі поведуть.
Шляхом незайманим ніким.
Шляхом солодким та легким...
Де хмари нагадують вершки.
Зорі - то квітковий сад,
А ніч як шоколад...
(13 ноября. 2017)
Шлях
© Copyright: Евгений Мачульский, 2017
Свидетельство о публикации №117111307229
Свидетельство о публикации №117111307229
Рецензии