Небавом... Маргарита Метелецкая

      http://www.stihi.ru/2017/11/13/441


      Оригінал:


       Небавом струсить листопад
       Каштани, яблука , горіхи...
       І зажене птахів під стріхи,
       Оголить низку бід та вад...

       Земля , зволожена дощем,
       Замарить першим ніжним снігом...
       Мені ж - віршоплести інтригу,
       Аби здолать невтомний щем

       І вибратися із лещат
       Злих підсумків гріхів минулих -
       Ось-ось здається , що поснули ,
       Та знов отруйно верещать ,

       Аж доки дворовий ліхтар
       Прийдешню ніч звістить ласкаво...
       Тоді вже - книжка йде цікава -
       Домашній полишу олтар ,

      Покину смикати вервечку  -
      Заблуклу ж ... знайдено Овечку ?


Перевод с украинского Светланы  Груздевой:


Так скоро струсит листопад
Каштаны, яблоки, орехи…
И птиц загонит всех под стрехи,
Все беды обнажить он рад…

Удел земной застыл , притих -
И дождь со снегом чертит лигу...
А мне - выдумывать интригу
Да укрощать унылый стих..

И выбираться из тисков
Грехов, что так давно мину'ли.
Вот, кажется, совсем заснули –
Нет, снова их наскок таков,

Покуда во дворе фонарь
Ночь возвестит своею лаской…
Тогда уж я под книжной маской
Покину верный свой алтарь, 

Держать я в нём не стану свечку:
Нашлась…заблудшая Овечка?...