Аж смішно іноді буває,
Коли такого розумаку зустрічаю,
Що досконало все на світі знає,
Аналізує все і всіх повчає,
Бо хиби є у всьому неодмінно,
А він лиш знає, що насправді цінно.
Навчає він художників писати,
Підкаже слюсарю, як треба майстрювати.
Він моряку розкаже все про море,
Пояснить астрономові про зорі...
А у політиці - то, взагалі, він дока!
Рече годинами, пробачте, як сорока.
Не намагайтесь навіть сперечатись:
Куди вам з ним, всезнаючим, тягатись?!
Поради звик всечасно роздавати,
І ніс без дозволу усюди пхати...
І сміх, і гріх від того розумаки,
Коли базіканням він забиває баки.
Але, вже як по-чесному зізнатись:
То геть не хочеться з такими зустрічатись.
Розумака
© Copyright: Петренко Ольга, 2017
Свидетельство о публикации №117111305840
Свидетельство о публикации №117111305840
Рецензии