Мене вже нема
для тебе я начебто вмерла.
Птахами злітають
роки у свою далечінь.
Як вийшло, не знаю,
та спомин про тебе я стерла,
Лиш сльози вертають
безжальний мій біль уночі.
Не буду вдавати
про те, що загоїлись рани,
Та я, хіба, винна,
що серце нагадує знов
Про юність крилату,
де ми були разом, коханий,
Чудову країну,
де нас обіймала любов.
Свидетельство о публикации №117111304419
Стих прекрасный, Лариса! Воспоминания нахлынули...
Но живем дальше:)
С наилучшими пожеланиями, Людмила
Людмила Васильевна Киселева 13.11.2017 12:35 Заявить о нарушении
Лариса Шуминская 17.11.2017 11:28 Заявить о нарушении