Життя, мов день, мигцем торкнулось дна
короткої засмученої ночі.
В ній витинанок чудо-таїна
сплітає і смакує сни пророчі.
І тим, хто спить, і тим, хто на межі -
в обіймах красномовного Морфея,
дарує феєричні вітражі -
віконечок картинну галерею.
У викривленні сонячних орбіт
горять і гаснуть - зорі і сузір'я.
В нестримнім русі стогне дивосвіт -
там злет, падіння, віра і зневір'я.
Всесвітній розум - дотик Божої руки.
Дивлюсь на світ не зверху - навзнаки.
Цезарiю Ганушкевичу до картини Символи ночi
© Copyright: Вера Свистун, 2017
Свидетельство о публикации №117111311653
Свидетельство о публикации №117111311653
Рецензии