Цветёт в душе... Из Маргариты Метелецкой

 «Цвiте Любов» (Маргарита Метелецкая)
(http://www.stihi.ru/2017/11/10/6150)
---------------------------------------
        Імлистим ранком навмання
        З дерев летить останнє листя...
        Вітри вистуджують обійстя...
        Сум кволий - радість зупиня...

        Лише цвірінчать горобці
        На усамітненім подвір'ї -
        Занурюють в калюжі пір'я ,
        А кіт - слідкує назирці...

        І я слідкую за дощем ,
        Що землю обійма волого -
        Лягає на траву розлого
        І розмива осінній щем...

        Але спалахує Любов !
        І паче снів , над сподівання -
        Цвіте в душі стрімке кохання
        Та весняна нуртує кров -

        Проймає світлом до коріння
        Твоє , о Господи , творіння !

****************************************


Туманным утром в белый свет
С дерев летит остаток листьев,
Ветра выстуживают мысли...
Грусть есть, а радости вот нет.

Чирикают лишь воробьи
В дворах, нахохлились к тому же
И погружают перья в лужи,
А кот следит - что ? как они?

И я - в слеженье за дождём,
Что землю обнимает влажно,
Ложится на траву вальяжно...
Всё размывает осень в нём.

Но вспыхивает вдруг Любовь!
И больше снов, что были прежде,
Цветёт в душе такая нежность,
Бурлит весны живая кровь -

Пронзает светом до кореньев
Твоё, о Господи, творенье!