Айстросезонне минулося свято,
Вистигли мури понурих домів,
Каліграфічні осені дати,
Листом зриваються з календарів.
Як то тепер? Ми стаємо слабкими
Посеред сенсів розбитих корит,
В люстрах провалля, обірвані линви…
Змінено розклади, звички і ритм.
Далі іржавіють, як буде далі?
Демісезонні допоки, ми лиш
Квапно ховаєм в кишені печалі…
Більше про осінь не треба, облиш..
Айстро сезонне минулося святo...
© Copyright: Фиолетта, 2017
Свидетельство о публикации №117111010065
Свидетельство о публикации №117111010065
Рецензии