Сила любви
(Сонет)
Щоб дала тільки радощі любов,
ані гарантій в тому, ні поруки.
В ній найпекельніші ймовірні муки,
що й у вогні заледеніє кров.
Однак душа до неї знов і знов
в надії й болях простягає руки
із подихом завмерлим й серця стуком
за всіх життєвих складнощів й умов.
Крилатять і мордують почуття,
що з радістю сплелися в них тривоги.
Одначе від дарунку, що від Бога,
не тільки щастя, а й нема життя.
Вона в герої виведе небогу
й царя зіпхне із трону … в небуття.
–––––––––––
© Анатолій Загравенко.
Свидетельство о публикации №117110703035