Часом...
Хибним кожний здається крок,
Потерпаєш, як той Хірон,
Болем вигнаний до зірок.
І примарний шукаєш знак,
І ятриш перебутого прах,
А підступний в душі хробак
Наганяє нудьгу і страх.
Ну, а потім все зайве - геть!
Стріли гострі - в тугий лук,
Щоби сумніви всі - вщерть,
Щоб дорога - міцний брук!
Весняний залунає дзвін,
А з порога - широкий світ,
Степова ковила й полин!
Зорі рясно, неначе шріт!
І відчувши свободи дух
На просторах життя долин,
Доля раптом зчинає рух
І ...плює на чужий аршин.
Свидетельство о публикации №117110710100
Петренко Ольга 03.02.2018 22:57 Заявить о нарушении