ти наче вишня спіла -соковита,
мені так необхідна аква віте,
я захмелів, неначе оковита
струїться по судинах . Первоцвітом
ти проростаєш серце моє й тіло,
я перехрджу від думок до діла.
хіба резон є рушити невміло,
коли твій погляд , наче дика сила,
пронизує мою самотню душу?
я мов той кит, що вирвався на сушу.
я хочу бути поруч!
можу?
мушу!
вишня
© Copyright: Настасья Сидорушка, 2017
Свидетельство о публикации №117110604178
Свидетельство о публикации №117110604178
Рецензии