Я люблю твою цноту... Щоночі люблю твою цноту...
І нехай промовляють, що так не буває, нехай.
Пані, пристрасть і цнота – важка чоловіча робота
в час, коли цнота, пристрасть і пані шепочуть: "Кохай..."
І цнотлива... І пристрасна... Сам я і справді не вірив,
що лишились на світі такі несучасні жінки.
Та хотів поєднати і цноту, і пристрасть без міри.
І вростати губами у губи цнотливо-палкі.
І дивитись в твої, ледь приховані віями, очі.
Спиш? Боїшся? Соромишся бачити щастя своє?..
Проганяти твій сон полохливий – жіночий? дівочий? –
я не знаю, наважусь, чи ні... Я кохаю, як є...
Я люблю твою цноту... Щоночi люблю твою цноту...
© Copyright: Миклош Форма, 2017
Свидетельство о публикации №117110612233
Свидетельство о публикации №117110612233
Рецензии