Лина Костенко Бузиновый царь

Лина Костенко «Бузиновый царь»
(перевод Владимира Туленко)

Во зелёном, во садочке
Ходит вишенка в веночке.
Ей играют во дуду.
Посмотреть и я пойду.

Бабка молвит: - Не ходи!
В полночь темные сады.
Там, где ветер шелестит,
Бузиновый царь сидит.

Брови у него мохнаты,
Космы сединой богаты,
И грозны глаза и брови,
Он когтями деток ловит, -
Так как руки – хватуны,
Схватит он из бузины!
 
Бабушке скажу: - О, нет!
Лучший он на белый свет.
На пенёчке, как на троне,
Восседает он в короне.
И на дудке-самогудке
Он играет. В те минутки

Подданные из народа –
Цветы, водят хороводы,
А в оркестре духовом
Все улитки под пеньком.

Есть бесстрашные солдаты
Муравьи, -  бойцы ребята.

Три царевны носят ловко
Вновь по новенькой обновке.

Дело есть для пауков –
То плетение шелков.

А на епанче прекрасной
Звёзды светят людям красно.
И сидит он в бузине
Улыбаясь снова мне!

*****
Ліна Костенко  «Бузиновий цар»

У садочку-зеленочку
ходить вишня у віночку.
Хтось їй грає на дуду,
подивлюся я піду.

Баба каже: ; Не ходи!
Темні поночі сади.
Там, де вітер шарудить,
бузиновий цар сидить.

Брови в нього волохаті,
сиві косми пелехаті.
Очі різні, брови грізні,
кігті в нього як залізні,
руки в нього хапуни ;
так і схопить з бузини!

Я кажу їй: ; Бабо, ні!
Очі в нього не страшні.
На пеньочку, як на троні,
він сидить собі в короні.
Грає в дудку-джоломію,
я заграв би, та не вмію.

А навколо ходять в танці
квіти ; всі його підданці.
Є оркестри духові,
равлик-павлик у траві.

Є у нього для настрашки
славне воїнство ; мурашки.

Три царівни бузинові
мають кожна по обнові.

Невсипущі павуки
тчуть серпанки і шовки.

На царевій опанчі
зорі світяться вночі.
Він сидить у бузині,
усміхається мені!