у мене руде волосся,
у клунку біле Мікадо.
мені маякує осінь
плащем маркіза де Сада.
цей день спалахнув туманно,
і небо вирує пінно.
з усього, що є між нами,
лиш згубність одна нетлінна.
я йду, бо мені цікаво,
я йду, бо мені безбожно.
"ходи до мене на каву"
я йду, бо тобі тотожна.
білява осінь на шиї
повисла: біжи, лікуйся, -
гадаєш, тобі хтось зашиє
місце мого укусу?
ця ніжність зводить палаци,
та серце кує в залізо.
у мене німіють пальці,
які стискають валізи.
Земля - лиш маленька грудка,
у мене волосся
сиве.
і тихо котить маршрутка
з Роганського житлмасиву.
день осiннього sado-mazo
© Copyright: Долька Полыневая, 2017
Свидетельство о публикации №117110309112
Свидетельство о публикации №117110309112
Рецензии