Я розумію в тому, що пряме.
Без вихилясів. Тепле і гладеньке.
І не з вузлів, як модне макраме.
Просте і рівне. Без усяких витребеньків.
Таке, як полотно, що наші бабці ткали.
Таке, як плуг. Як в кузні молот бистрий,
що розбиває непорушні скали.
А безчисленні іскри,
що розлітаються від нього,
дають вогонь душі животворящий.
Я все люблю, що в світі є прямого.
Воно ясне. Правдиве. І найкраще.
1 листопада 2017 р
Прямое Укр
© Copyright: Евгения Кобикова, 2017
Свидетельство о публикации №117110208726
Свидетельство о публикации №117110208726
Рецензии