Не оглядайся... Тихо-тихо йди.
Я слід у слід ступаю за тобою.
Морозами прогнулись проводи.
Мітелкою шугає вітер злою -
не оглядайся! В білому снігу
твоі сліди, як стежка у минуле.
По спогадів щасливих ланцюгу
йду за тобою по землі заснулій.
Не оглядайся... Подих мій відчуй.
Тобі теплом я дихаю у спину.
Не оглядайсь - одною із статуй
бо станеш...Вільно час пролине,
коли не знатимеш які гріхи
тобі позаду зібрані в провину.
Попереду іще сніги й сніги...
Вперед іди. Я дихаю у спину...
28 жовтня 2017 р
не оглядывайся Укр
© Copyright: Евгения Кобикова, 2017
Свидетельство о публикации №117110208688
Свидетельство о публикации №117110208688
Рецензии