Ми забули життя, у соц-мережах

А ви не помічали, як ми сильно звикли до "Вк", інших мереж і перевчилися, забули як жити??
Дні листаємо як стрічку новин, в якій, наче немало нового і цікавого, і наче багато однакового й нудного - листаємо на автоматизмі. Людей, - просто переглядаємо фотки і записи на стіні, робимо висновки, аргументи яким просто сміхотворні, і не менш сміхотворне те, що: -"Ви мене не знаєте, не судіть по сторінці і т.д.!", а самі?? Хех, отож. Стінку друзів, знайомих, партнерів теж просто гортаємо з нудьги, або заради чогось одного - себе у пості, наприклад? Яка там цікавість особистості, коли одкровення, відвертості, вчинки лайкаємо аби було, не дивившись, не розібравшись... Яка там взагалі особистість та індивідуальність, коли так хочемо відрізнятися від інших, шо саме цим і ні краплини не відрізняємося?? Скиглимо цитатами у статусі та на стінці, афішуємо заради жалю та уваги, та лиш падаємо і дешевіємо у очах інших. Ми когось шукаємо, чекаємо і всі не ті. Може, почнемо читати опис профілю, аналізувати все, читати, дивитися та слухати, а не лайкати від нєфіг дєлать?! З дрібниць почнемо, бо на них і Світ стоїть. Шукатимемо себе у житті, а не фейкових коханців та заблоковану музику? Житимемо і будем старатися для люблячих й близьких нас людей, а не заради лайків у Інстаграмі невідомого від кого? Міняймо погляди, або, принаймні подивімося не так як зазвичай, бл*ть.


Рецензии