в чко

все більше пишу матом, кутово,
іноді, немов кошеня без вічко
народжую асфальтом, талантом прошитий
травичку
чистих в какашках пелюшок
щось з душі
нині, дороге
рідкість, як в колекції українофільства
раптом попадається сама Україна
трубкою мольфара
так і в моїх віршах
віршованого мало
все більше бога член
святості вагіна


Рецензии