Восень

Шапацела, шурхала, шаптала
Рыжым лісцем восень апантана,
Пад маім апоўначы акном
Плакала назойлівым дажджом.

Заблыталась у кляновым вецці,
Ці хацела ў хату, каб сагрэцца?
Стукала настырна ўсё ў фіранку,
Не даючы спаць мне аж да ранку.

Ранкам над лістотаю пажухлай
Сонца, ледзь праглянуўшы, патухла,
І пад неба шэрым парасонам
Восень заляцалась з лысым клёнам.


Спасибо автору Ларисе Геращенко за удивительные переводы моих стихов!
Вдохновения!

Осiнь... з бiлорус
Лариса Геращенко http://www.proza.ru/2017/11/03/1403...
 

Шепотіла, шурхала, шептала, рижим листям осінь чарувала.
А ночами плакала, стогнала, під дощами проливними промокала.

Куталась в платок -  в кленове гілля, чи хотіла в хату, щоб зігріли?
Стукала настирно у фіранку, не давала спати аж до ранку.

Ранком понад листом, що зів’яло, сонце, ледь проглянувши, пропало.
А під неба сірим парасолем осінь з вітром танцювали в полі.

03.11.17