Як все було? То так i е:
Отих «малесеньких» берiз,
З березини, я на плечi принiс.
Шалена пам’ять око б’е…
Для дому в лiсi вибирав.
I, що-найкраща, ту i взяв.
А примiряв – такий мiй «глюк»,
Всiх до Надii Пахолюк!
I посадив iх пiд шнурочок,
В один рядочок.
Життя, як пам’ять. Спогади дзвiнкi
На фото правдою вiдкрились:
Однi берези е стрункi,
А решта – покривились!
Життю – життя, i нарочите.
Питання? Так! I ще вiдкрите….
***
© Copyright: Пётр Пашковский, 2017
Свидетельство о публикации №117110105926
Свидетельство о публикации №117110105926
Рецензии