Зор - оч безм рного неба

Зорі - очі безмірного неба,
Простягаю долоні в блакить,
І воно мене чує, напевно,
Дарувать мені зможе цю мить.
В котрій я ще зустріну найкраще,
В котрій буде ще спів солов*я.
Хоч і дивляться очі блакиті ледащо,
Всеж почує і буду щасливою я.


Рецензии