Лина Костенко. Моя любовь

оригинал:

Моя любове! Я перед тобою.
Бери мене в свої блаженні сни.
Лиш не зроби слухняною рабою,
не ошукай і крил не обітни!

Не допусти, щоб світ зійшовся клином.
І не приспи, для чого я живу.
Даруй мені над шляхом тополиним
важкого сонця древню булаву.

Не дай мені заплутатись в дрібницях,
не розміняй на спотички доріг,
бо кості перевернуться в гробницях
гірких і гордих прадідів моїх.

І в них було кохання, як у мене,
а від любові тьмарився їм світ.
І їх жінки хапали за стремена,
та що поробиш, - тільки до воріт.

А там, а там... жорстокий клекіт бою
і дзвін мечів до третьої весни...
Моя любове! Я перед тобою.
Бери мене в свої блаженні сни.

Перевод на русский язык Ладомира Михайлова

Моя любовь! Стою я пред тобою.
Возьми меня в блаженнейшие сны.
Не сделай лишь послушною рабою,
не обмани да крыл не обломи.

Не допусти, чтоб мир сошёлся клином.
Не усыпи, зачем же я живу.
Ты подари над шляхом тополиным
тяжёлого светила булаву.

И в мелочах не дай мне заблудиться,
не спотыкаться на своих двоих,
не то перевернутся,знать, в гробницах
останки гордых прадедов моих.

Они любили - было это время.
А от любви сплошной круговорот...
И женщины удерживали стремя,
но было жаль, что только до ворот.

А там, а там... Жестокий клёкот боя
и звон мечей до третьей аж весны...
Моя любовь! Стою я пред тобою.
Возьми меня в блаженнейшие сны.