Две женщины. Лина Костенко

Не правда ли, быть сильной – для женщин не обуза?
Спасибо вам, спасибо за сей приоритет.
Поэтам всех веков нужна была лишь Муза.
А женщине кто нужен, когда она - поэт?

Да разве мы - две женщины - одолеем стаю
Проблем, противоречий тех, что мешают жить?
Я на глазах её, терзаясь, умираю, -
И что ей делать, бедной? – лишь руки заломить.

И кто нам с ней поможет? Тот, кто един в трёх лицах?
Кому цветок я брошу, похожий на зарю?
Две женщины мы с Музой - мы две...А где наш рыцарь?
Вот Муза продиктует, его я сотворю.

Оригинал

Чи й справді необхідно, щоб жінка була мужня?
Спасибі вам, спасибі за цей пріоритет.
Поетам всіх віків була потрібна Муза.
А жінці хто потрібен, якщо вона - поет?

Хіба дві жінки - ми - подужаєм цю зграю
проблем і протиріч, що жалять кожну мить?
Я в неї на очах, розтерзана, вмираю, -
що ж їй робити, бідній? - лиш руки заломить.

І хто нам допоможе? Єдиний у трьох лицях?
Кому я кину квітку, прекрасну, як зорю?
Ми з Музою - ми дві - дві жінки - де наш лицар?!
Ось Муза продиктує, а я його створю.