Мої приборкай, Господи, вуста,
пристав до язика ти охорону,
аби покірно ніс свого хреста,
не суперечив божому закону!
Язик мій – ворог. Часом він різкий,
не знає меж, завад, авторитетів…
А правда завше, що полин гіркий,
але вона – повітря для поета.
Боровся все життя з тим козаком,
уже прошкує до порогу старість…
Управитись несила з язиком –
тоді і мрії кинь про досконалість?!
Палкі приборкай, Господи, вуста,
аби терпів найвищу заборону
і ніс сумирно я свого хреста –
ти ворога візьми під охорону!
31.10.2017
Найперший ворог
© Copyright: Олександр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117103100646
Свидетельство о публикации №117103100646
Рецензии