В твоїх очах небесна глибина,
І в посмішці, що сяє на світанні,
Вона, така незграбна та смішна,
Черпатиме упевненість в коханні.
Ти імені придумати не зміг
Для дива, що в твоєму телефоні
Замешкало, бо час притишив біг,
Коли у темряві ліхтар горів червоний...
В твоїх очах — миттєвий спалах: «Воу!»
Народжує збентежену усмішку,
Й бурлить шаленством в її жилах кров:
Левицею стає домашня кішка.
В твоїх очах — шаленство голубе,
Нові проекти стеляться під ноги...
Та завжди пам'ятатиме тебе
Та, що в тобі вбачала напівбога.
Мимовiльне
© Copyright: Натали Кофе, 2017
Свидетельство о публикации №117103112034
Свидетельство о публикации №117103112034
Рецензии