Сонячні мережева Лорана
Не зігріють восени душі...
Краще ти мені в холодний ранок,
Сонячне проміння надішли...
Надішли мені в дарунок сонця,
Більш нічого не попрошу я...
Підійду я вранці до віконця
І відчую теплий шурхіт дня...
Хай між нами сотні кілометрів,
Холод і осінняя хандра,
Ти не дай моїй душі померти,
Не впусти до мого серця страх...
Хай проміння сонячне проллється
До моїх зхололих почуттів...
Ти впусти тепло до мого серця
І не дай згубитися в житті...
І коли закриють сонце хмари,
Я у обрис неба подивлюсь,
І відчую, що жила не марно,
І тобі всім серцем посміхнусь...
Я напишу самі кращі вірші,
В них проллю мелодію душі...
Тільки в ранок ти мені чим більше,
Сонця в подарунок надішли...
Надiшли менi в дарунок сонця...
© Copyright: Наталья Кислощук, 2017
Свидетельство о публикации №117103111414
Свидетельство о публикации №117103111414
Рецензии