Васыль Симоненко Новые Колумбы, Магелланы

Васыль Симоненко  «Новые Колумбы, Магелланы»
(перевод Владимира Туленко)

Новые Колумбы, Магелланы,
Паруса мечты скорей поднять!
Нас зовут в походы океаны,
Будет пятки нам прибой лизать.

Кто сказал, что всё уже открыто?
Для чего нам дан был жизни миг?
Как нам втиснуть в мелкое корыто
Веру и надежду молодых?

Кораблям – готовиться к походу!
Все мечты, уверен, будут жить.
В океане моего народа
Я хочу духовный мир открыть.

Якоря из тины доставайте,  -
Ведь душа на якоре тужит.
Грудь смелее ветру подставляйте,
Каравелла пусть в поход летит.

Солнце ветер остудить не в силах,
Петуху – не вырыть котлован.
Украина! Край навеки милый,
Для других тебя открою стран.

Открывать, мечтать покуда живы,
Выжечь безучастность на огне!
Если что-то до меня открыли,
Подсказать прошу об этом мне…

*****
Василь Симоненко «Гей, нові Колумби й Магеллани»
Гей, нові Колумби й Магеллани,
Напнемо вітрила наших мрій!
Кличуть нас у мандри океани,
Бухту спокою облизує прибій.

Хто сказав, що все уже відкрито?
Нащо ж ми народжені тоді?
Як нам помістити у корито
Наші сподіваная молоді?

Кораблі! Шикуйтесь до походу!
Мрійництво! Жаго моя! Живи!
В океані рідного народу
Відкривай духовні острови!

Геть із мулу якорі іржаві —
Нидіє на якорі душа!..
Б’ються груди об вітри тужаві,
Каравела в мандри вируша.

Жоден вітер сонця не остудить,
Півень землю всю не розгребе!
Україно! Доки жити буду,
Доти відкриватиму тебе.

Мріяти й шукати, доки жити,
Шкварити байдужість на вогні!..
А якщо відкрию вже відкрите,
Друзі! Ви підкажете мені…
15.10.1962




Рецензии